Минуса мила нитич

Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм Всюди буйно квітне черемшина Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, В тихому куточку, Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають чисті роси, Цвіт калини приколола в коси. Вже за обрій сонечко сідає. З полонини їй вівчар співає Я прийду до тебе, як отару З водопою зажену в кошару. Ось і вечір, вівці біля броду З Черемоша п'ють холодну воду, У садочку вівчара стрічає Дівчинонька, що його кохає.